Оратівська селищна рада
Вінницька область, Вінницький район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Історична довідка с. Скоморошки

СКОМОРОШКИ

Село Скоморошки, за легендою, засноване скоморохами на початку XVIII ст. У книзі Л.Похилевича «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» зазначено: «Деревня Ско­морошки, причисленная к Скалъскому приходу, в 4-х верстах от Скалы, по дороге в Челновицу, при безымянном ручье, в Росъку с левой стороны впадающем. Жителей обоего пола 716; земли 1641 десятина». Скоморошки разом із Скалою та Вербівкою належали до Животівського маєтку князів Віжицьких.

З другої половини XVIII ст. Скоморошками володіли польські магнати Францішек Цешковський, граф Красіцький, Яків Збишевський і його син Валеріан. Поміщик Валеріан Збишевський у 1860 році збудував у Скоморошках цукровий завод. Цеглу для будівництва виробляли на власній цегельні. Цього ж року завод виробив першу продукцію. Згодом завод купує один із «цукрових королів» М. В. Гальперин, який реконструйовує підприємство. Проте наприкінці 90-х років за­вод знищила пожежа. У1901 році завершилося спорудження нового заводського приміщення, обладнаного новим устаткуванням, що дало можливість значно збільшити потужність підприєм­ства. За добу він переробляв до 5 тисяч центнерів сировини.

Після лютневої революції цукрозавод реконструювали, перевели на вугільне паливо, потім

  • на мазут. Заводські парові машини замінили на електромотори. За добу на заводі переробля­ли понад 13 тисяч центнерів цукрових буряків.

Першу церковно-приходську школу в Скоморошках було відкрито 1898 року. Спеціального приміщення не було, тому розмістилася вона в хаті місцевого дяка, а згодом - у будинку цукрозаводчика Гальперина.

Після Жовтневої революції в селі було створено ревком і комбід, у 20-х роках на базі ревкому утворено сільську раду. На кожного члена сім’ї було виділено по одній десятині землі. В селі працювала семирічна школа. У1924 році було збудовано спеціальне приміщення для школи. Наприкінці 30-х років випускники школи вже отримували середню освіту.

У1923 році в селі з’явилася хата-читальня, що проіснувала двадцять три роки, поки не збу­дували сільський клуб.

На базі поміщицької економії в Скоморошках було створено радгосп з вирощування насіння цукрових буряків. Окрім бурякового насіння, в радгоспі вирощували й інші сільськогосподарські культури. З 1920 року в радгоспі запроваджено семипільну систему землеробства.

У 1930 році в результаті колективізації в селі утворено колгосп «Червоний маяк». Пізніше радгосп об’єднали з цукровим заводом у цукрокомбінат.

Під час Великої Вітчизняної війни на фронт було мобілізовано 437 жителів Скоморошок, 182 земляки віддали своє життя у боях з ненависним ворогом. Боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками вели і члени партизанського загону ім. Кірова під командуванням Михайла Коренєвського, що діяв на території села. Начальником штабу загону був В. В. Белов, а комісаром - Н. І. Щербаков. У період окупації на примусові роботи до Німеччини було вивезено 36 одно­сельчан.

На знак вшанування подвигу визволителів у Скоморошках встановлено пам’ятник загиб­лим воїнам. На будівлі сільської школи розміщено меморіальну дошку в пам’ять про Сергія Олек­сандровича Максимова, командира підпільної організації, що діяла на цій території.

На Скоморошківському цукрозаводі працював помічником машиніста Микола Захарович Брацюк. Майор М. 3. Брацюк командував танковим батальйоном. Для його гвардійців бойове хрещення розпочалося на Курській дузі. Понад чотири доби тривали запеклі бої батальйону Брацюка з ворогом. За цей час було ліквідовано близько півтори тисячі солдатів і офіцерів, знищено 8 танків, 4 бронемашини і 9 самохідних гармат, 14 гармат, 24 міномети, 49 станкових і 138 легких кулеметів. Комбат   М. З. Брацюк особисто знищив два «тигри» і три самохідних гармати.

Мужність і безстрашність, вміле керівництво боєм проявив він при звільненні хутора Суботинський. Там ворог відкрив ураганний вогонь. Здавалося, неможливо було прорватися крізь шаленство вогню і металу, але вперед вирвався танк майора Брацюка. На повному ходу вкли­нився він в оборону ворога. Майстерно маневруючи, танк командира досяг вогневої позиції протитанкової батареї фашистів. Решта танків, не відстаючи від свого командира, почали вог­нем і гусеницями танків знищувати піхоту і вогневі засоби ворога. Брацюк одну за другою знищив дві гармати. В цей час ворожий снаряд підбив його машину. Танк загорівся, але екіпаж продовжував бій. Вогненний танк кинувся прямо на ворожу батарею і розчавив її.

Це був останній бій Миколи Брацюка. Майору Брацюку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В пам’ять про героя-земляка та події Великої Вітчизняної війни в музейній кімнаті місцевої школи оформлено тематичний куточок.

У1949 році колгосп «Червоний маяк» с. Скоморошки був об’єднаний із сусіднім колгоспом ім. Леніна с. Човновиця. З моменту утворення до 1959 року об’єднане господарство очолював Василь Федорович Ободянський. Пізніше колгосп перетворено у радгосп, 1959 року головою господарства обрано Зіновія Герасимовича Дячука.

У 50-ті роки минулого століття Скоморошківський відділок радгоспу мав 575 га орної землі. До складу радгоспу згодом увійшли колгоспи навколишніх сіл: Скали, Вербівки, Кам’яногірки, але Скала вийшла з радгоспу в 1989 році. Потім радгосп було реорганізовано в сільськогоспо­дарське акціонерне товариство, а нині - це товариство з обмеженою відповідальністю.

Також на території Скоморошок утворюється цукрокомбінат, який очолював Володимир Федорович Комарницький.

За вагомі трудові здобутки ряд односельців отримали високі державні нагороди. Орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора нагороджені подружжя В. І. Нежура та Ф. Л. Нежура, орденом Леніна - М. К. Дерев’янко і Н. Ф. Шпачук, орденом Трудового Червоного Прапора - С. І. Дем’янюк, орденом Трудової Слави - Є. І. Коваль, Г. Г. Закревська, П. С. Ткачук, орденом «Знак Пошани» - І. Д. Ярмолюк, Г. І. Суха, О. Г. Міщенко та В. Ю. Молоткевич.

У1976 році в Скоморошках введено в експлуатацію нове типове приміщення середньої школи. У Вербівці працює загальноосвітня школа I—II ступенів. Діє у Скоморошках і дошкільний на­вчальний заклад, що два роки тому відзначив 70-літній ювілей.

Нині в селі проживає 1238 осіб. Сусідні Вербівка і Кам’яногірка, що належать до Скоморош­ківської сільської ради, мають відповідно 320 та 257 жителів.

У 2008 році в Скоморошках збудовано амбулаторію загальної практики сімейної медицини, що обслуговує і жителів навколишніх сіл. Окрім того, у Вербівці і Кам’яногірці працюють фельд­шерсько-акушерські пункти. На території сільської ради функціонують будинок культури, два клуби і дві бібліотеки.

До 1959 року на території нинішньої Скоморошківської сільської ради кожен населений пункт мав свою сільську раду. У1959 році Вербівську і Кам’яногірську сільські ради об’єднано в одну із центром у с. Вербівка. Сільську раду очолив І. Д. Душко, секретар - Д. М. Мельник. Скоморошківську сільську раду з 1959 року очолював Г. К. Мельник, секретар - Г. О. Дерев’янко.

У1963 році до Скоморошківської сільської ради приєднали Вербівську.

Головами  Скоморошківської сільської ради були:  С. П. Немировський,  Ю. Р. Артем’юк, О. В. Мартощук,  О. М.  Ткачук.

Джерело: Ювілейний збірник "Оратівський край" (Оратівський край: Ювілейний  збірник. Упорядниу Хоменко Н.В. - Вінниця: Книга-Вега, ВАТ "Вінницька обласна друкарня", 2009.-208 с.,іл.)

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь