Оратівська селищна рада
Вінницька область, Вінницький район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Історична довідка села Балабанівка

БАЛАБАНІВКА

        Мальовниче село Балабанівка розкинулося на пагорбах Придніпровської височини, на висоті 216 м над рівнем моря вздовж долин, густо вкритих садами. Селом протікає річка Гірський Тікич, вздовж якої ланцюжком розкинулись ставочки, порослі осокою, багаті рибою і водоплавною птицею.

Село Балабанівка має давню історію. Є відомості про село у «Сказаниях о населенных мест­ностях Киевской губернии» Л. Похилевича (1864 р.), в «Енциклопедичному словнику» Брок­гауза і Єфрона (1891 р.). Найдавніші із джерел стверджують, що до XV ст. Балабанівка була великим містом Угорськ (за іншими джерелами - Угорм).

У Геродота можна зустріти і згадку про племена скіфів-оратаїв, які населяли сучасну тери­торію села. Віднайдені сліди стародавнього поселення підтверджують існування міста Угорсь­ка. Так, біля хутора Богданівка знайдено горщик із римськими монетами ІІ-ІІІ ст. до н. е. Отже, ще в ті часи тут жили люди і мали зв’язок з іншими народами. Біля села Підвисоке розкопано курган, де знайдено знаряддя праці, прикраси, виготовлені з бронзи. Відомо, що до XV ст. містечко Угорськ мало 8 тисяч будинків, 12 церков і сягало аж до Підвисокого. Про розташування центральної частини (замчиська) давнього міста свідчить ще добре помітний вал у центрі Балабанівки. У великому урвищі на північному сході знаходиться кілька входів у підземні коридори шириною 1,5 м, висотою 2 м, що тягнуться далеко за межі села. В центрі села знайдено печі і багато ядер діаметром 13 см, що випалювались із вапна, білої глини і піску.

Татаро-монголи спалили Угорськ дотла. Населення частково потрапило у полон, а частко­во переховувалося в навколишніх лісах. На початку XVI ст. спустошена місцевість знову поча­ла заселятись. В «Енциклопедичному словнику» Брокгауза і Єфрона як перші місцеві посе­ленці згадуються представники древньоруського роду Балабанів.

Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти в жорстокій битві 1648 року Балабанівку було вщент зруйновано і спалено.

У 1723 році Балабанівка перейшла у власність Ворцелів, а 1857 - була куплена графом Потоцьким. У1744 році в селі була побудована дерев’яна церква 4-го класу, що була зруйнова­на 1920 року.

У XVIII ст. в Балабанівці добре розвивались ремесла. Тут був невеличкий завод, де виготовлялися досконалі на той час і гарно оздоблені двоствольні мисливські рушниці і пістолі, що не поступалися іноземним і славилися далеко за межами наших земель.

На початку 1900 року Балабанівка стає невеликим містечком Липовецького повіту Київської губернії. У1910 доці в селі відбувся страйк, організований Федором Гавриловичем Штогріним та Григором Микитовичем Йохною. Причиною страйку став розподіл земель, за яким най­кращі дістались панові Ярошинському, а найгірші роздали селянам.

У 1917 році в селі встановлено радянську владу. Головою сільської ради став Антін Оксентійович Коберник, заступником - Адам Савович Шершун, секретарем - Корній Кирик.

Першим комуністом був Бортнюк (присланий із с. Ростівка).   Комуністами у селі були: І. Л. Огне­вий,

М. О. Столяр. До 1929 року в селі було кооперативне господарство. Цього ж року почалась колективізація. Перший колгосп «Доля бідняка» був заснований на вул. Комарівка. Головою колгоспу обрали Андрія Немированого. Перші трактори для обробітку грунту дав Цибулівський цукровий завод. Першими трактористами були: Єлисавета Ісаківна Бойко, Ольга Антонівна Столяр, Антоніна Демидівна Івко та Ольга Наумівна Нужда, котра працювала в МТС с. Фронтівка, була обрана делегатом з’їзду.

У1930 році колгосп «Доля бідняка» перейменовано в колгосп ім. Сталіна.

У1933 році почався голодомор. У селі вмерло до 2000 жителів села. Біля церкви 2007 року поставили хрест із написом «Пам’ятний знак встановлено жертвам голодомору та політичних репресій XX ст. с. Балабанівка».

Пізніше на базі колгоспу ім. Сталіна утворилося три колгоспи: ім. Сталіна, ім. Шевченка, ім. Горького.

Передовиків виробництва нагороджували медалями Всесоюзної сільськогосподарської вис­тавки. Першим учасником такої виставки став Антін Кононович Шершун, який від 114 кобил виростив 113 лошат. Він був нагороджений золотою медаллю і значком «Відмінник сільсько­господарського виробництва».

Не обминули жителів села і сталінські репресії 1935~1939 років. Було репресовано більше 100 грамотних, трудолюбивих сельчан.

Мирну працю перервала війна. У липні 1941 року фашисти захопили Балабанівку. Війна пройшла через кожне серце і кожну долю. Із села на фронт мобілізовано 360 жителів, з них 183 не повернулися. Зокрема, у родині Березовських п’ятеро синів пішли на фронт. Захищаючи Батьківщину, четверо отримали звання полковника, а один - майора. Живим повернувся з війни лише один із братів Березовських. Нині одна із вулиць села носить ім’я Братів Березов­ських.

Шістсот воїнів різних національностей загинули в боях за визволення села.

Велику роль у перемозі над загарбниками відіграв партизанський рух, зокрема загін ім. Ча­паева. До цього часу односельці пам’ятають партизанів Володимира Соловйова, Лідію Мах, Ніну Пашинську. Велику допомогу партизанам надавав лікар Кирило Семенович Кравченко, розстріляний в м. Монастирище.

10 березня 1944 року Балабанівку було звільнено від окупантів. Минають роки, але жителі села пам’ятають тих, хто виборов для них перемогу. В пам’ять про героїв у центрі села встановлено пам’ятник, у 1972 році - обеліск, а 1984 рішенням громади закладено Алею пам’яті.

У1962 році колгоспи ім. Шевченка та ім. Сталіна об’єднано в колгосп «Росія», який протягом багатьох років отримував високі врожаї цукрових буряків, зернових культур. Помітні зрушення сталися у тваринництві. У вісімдесяті роки споруджено комплекс з дорощування нетелів на 3500 голів. На території комплексу знаходився медпрофілакторій, стоматологічний кабінет, душова, їдальня, гуртожиток.   У 1986 році головою колгоспу обрано П. М. Картового. Під його керівництвом колгосп «Ро­сія» став одним із кращих господарств району. Після здобуття Україною незалежності 1992 року колгосп «Росія» перейменовано в КСГП «Золота нива», а 2000 - в АКПП «Золота нива», що донині очолює Петро Мойсейович Картовий.

За активного сприяння місцевого господарства і його керівника село повністю газифікова­но, більшість доріг - із твердим покриттям. Підприємство допомогло побудувати в селі церкву за проектом колишнього випускника Балабанівської школи, архітектора Андрія Кирика. Освя­чена церква 1994 року в день пам’яті Архістратига Михаїла.

Сільським головою уже вдруге обрано В. О. Глухого.

У селі збудовано нову двоповерхову школу. Є будинок культури, аптека, фельдшерсько-аку­шерський пункт. Дитячий садочок побудований 1985 року. Сільська бібліотека налічує понад 17 тисяч книг, обслуговує 300 читачів. Вже 48 років завідувачем бібліотеки працює Лідія Олек­сіївна Цимбал.

Понад 30 років очолював сільське споживче товариство Л. Г. Глухий. За його сприяння у селі побудовано торговельний комплекс.

Понад 40 років присвятив музичній освіті жителів Балабанівки П. П. Драганов. Керова­ний ним духовий оркестр славився не тільки в районі, а й за його межами. Зараз оркестром керує В. В. Шпорталюк, учень П. П. Драганова. П’ятеро його братів також грають у цьому оркестрі.

Пам’ятають у селі дотепну сільську поетесу П. А. Янчук, котра на будь-який епізод із життя села миттєво відгукувалася гумористичними віршами.

Пишаються земляками-науковцями, серед яких: доктор економічних наук, професор І. С. Ступніцький (працював у Київському національному університеті ім. Т. Г.Шевченка), доктор медичних наук, професор В. М. Шершун (працював у Ленінградському медичному інституті), доктор технічних наук, професор В. В. Шершун (працював у Київському авіаційному інституті).

Джерело: Ювілейний збірник "Оратівський край" (Оратівський край: Ювілейний  збірник. Упорядниу Хоменко Н.В. - Вінниця: Книга-Вега, ВАТ "Вінницька обласна друкарня", 2009.-208 с.,іл.)

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь