Оратівська селищна рада
Вінницька область, Вінницький район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Історична довідка села Чагів

ЧАГІВ

За переказами, десь в ІХ-Х ст. В урочищі Штани (так тепер називають поле), що знаходиться між Чагівським та Медівським лісами було поселення Чагівець. Добре жилося там людям. В лісах водилося багато всякого звіра, на якого полювали люди, здобували їжу та шкіру на одяг. До нашого часу тут збереглося дві гребельки.

Віками у злагоді між собою жили наші пращури - слов’яни. Та у XII- XV ст. звалилось на мирних мешканців поселення велике лихо. На них напали монголо-татари. Містечко було зруйноване. Уцілілі жителі містечка втекли і поселились на узліссі у верхів’ї річки Роськи (де тепер Джерельний куток, криниця «Джерело»). Тут з часом і виросло село Чагів. Походить ця назва від поселення Чагівець. Є й інші версії походження назви:

  • під час набігів монголо-татарів люди ховалися в чагарниках;
  • по монгольськи «агов» означає «гей, бити»;
  • на людей нападала хвороба «чага», від якої багато їх загинуло, лише небагатьом вдалося вижити, а значить, залишився «очаг» життя.

Від криниці «Джерело» вода стікає у ставок. Поруч зі ставком - горбиста місцевість, яка зветься «Лишава». Раніше там були непрохідні ліси і чагарники. Коло монголо-татари в останній раз напали на містечко Чагівець, вони його повністю знищили, а люди, які встигли сховатись у цих лісах і чагарниках, залишились живими. Звідси і пішла назва - Лишава.

Ще однією святинею с.Чагів є криниця «Попільня». В давні часи часто траплялись пожежі і залишки згарищ вивозили за село і скидали в одну велику купу. Якось люди помітили, що з-під неї витікає вода. Люди знайшли джерело, очистили його, освятили, і з тих пір щороку на Івана Купала біля криниці у великих казанах варили борщ, розстеляли рушники і влаштовували великий обід, а батюшка освячував воду у цій криниці.

У наш час також освячується вода в цій криниці. Вона дуже смачна і має лікувальні властивості.

Літочислення села Чагів почали вести з 1527 року. Тоді була побудована перша церква, яку продали під знос у с. Паріївку. Коли церкву розбирали, під Престолом було знайдено герметично закупорену пляшку, у якій була записка про те, що церква збудована в 1527 році.

В ті часи, коли між Литвою та Польщею була унія, церква до 1742 року була уніатською і підпорядковувалась Папі Римському. Але внаслідок боротьби київської митрополії, церкву було приєднано до православ’я. І тому в архівах Києва новозбудована церква записана в 1742 році.

До революції у Чагові налічувалось 360 дворів. Всієї землі будр 3000га, з яких 1268га було у пана Янковського, решта належала вільним селянам. 120 дворів не мали землі. Це були кріпаки.

Поміщик Янковський побудував у Чагові палац, який після революції став школою для сільських дітей . Це була школа-красуня. На подвір’ї були розбиті клумби, висаджені липові алеї. Одним з перших вчителів був Півторак Євген Варламович, який вчителював тут все життя. Першим директором був Малеванський Ф.І. З 1932 року у селі відкрито семирічну школу. Це була перша в районі семирічка. Восьмирічною школа стала у 1960 році. У той час у ній навчалось біля 400 дітей з 4 сіл: Чагова, Мервина, Малої Ростівки Оратівського району та Володимирівки Іллінецького району. У 1976 році в селі побудовано нову двоповерхову школу, як з 1980 року стала середньою.

У 1971 році в селі побудовано новий двоповерховий красень - Будинок культури.

Радянську владу в селі проголошено в кінці 1917 року. Після буремних 1918-1920р.р. у червні 1920 року в селі знову встановилась радянська влада. Було обрано виконком у складі 5 осіб. Навесні 1921 року створено сільську раду, головою якої став Дацюк Григорій Григорович.

Перший СОЗ (спільний обробіток землі) організаваний у 1923 році з 15-ти бідняцьких господарств. У 1929 році організовано колгосп «Серп». Першим головою колгоспу обрано Захарчука Євмена Федоровича. У 1936 році колгоспу було вручено акт на вічне користування землею.

В страшні роки голодомору 1932-1933р.р. з голоду померло 114 осіб, були випадки людоїдства.

26 липня 1941 року німецькі окупанти зайняли село.

5 січня 1944року Червона армія звільнила Чагів, але фронт зупинився за 2-4 км від села. Лінія фронту проходила по залізничній колії. Лише 11 березня наші війська прогнали німців на захід. Вже 18 березня відбулися загальні збори селян, було обрано правління колгоспу. Цієї весни засіяли 200 га .

А особистий героїзм, проявлений під час прориву блокади Ленінграда, званням Героя Радянського Союзу удостоєний житель села Григорій Андрійович Заїка.

У 1954 році село було електрифіковане. Значних успіхів досягли жителі села під керівництвом голови колгоспу Юрченка Сергія Миколайовича. Тоді було побудовано млин, Будинок культури, цегельний завод, шосейну дорогу.

За період перебування на посаді голови колгоспу Яцкоборовського М.І. розпочато газифікацію села, побудовано тваринницькі приміщення, гараж, адміністративний будинок, заасфальтовано сільські дороги.

Перебуваючи на посаді директора Будинку культури, Середа Лідія Миколаївна у 1985 році створила колектив «Кумасі», який сьогодні носить назву фольклорно-етнографічного і є учасником багатьох культурно-мистецьких заходів обласного та державного рівня.

Сьогодні на території села функціонують загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, фельдшерський пункт, магазини приватне підприємство по виробництву сиру, Будинок культури, бібліотека, ДНЗ «Дзвіночок», відділення зв’язку, фермерські господарства.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь