Оратівська селищна рада
Вінницька область, Вінницький район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Історична довідка сіл Кожанка та Бартошівка

КОЖАНКА ТА БАРТОШІВКА

Село Кожанка - колишньої Медівської волості Липовецького повіту (до 1917 р.), за ра­дянської влади - Плисківського району (1924-1963 рр.), Погребищенського (1963-1964 рр.), Липовецького (1964-1979 рр.), а з 1979 року - Оратівського району Вінницької області, роз­ташоване на Придніпровській височині за 9 км на схід від станції Липовець Одеської залізниці. За 2 км на захід від села проходить автомагістраль Погребище-Вінниця. До складу Кожанської сільської ради входить с. Кожанка та с. Бартошівка. Через Кожанку протікає річка Бист­риця.

Територія сіл Кожанка і Бартошівка заселена з незапам’ятних часів. Доказами цього є чис­ленні знахідки - знаряддя праці часів неоліту (VIII—III тис. до н. е.): кам’яні сокири та ножі, скребачки, знайдені в районі урочища Кучогори та в Бартошівці.

За усними переказами старожилів Платона Федорука, Самійла Мацібори, старе поселення в районі села Кожанка під назвою село Кропивна знаходилося у горловині глибокого яру Кучо­гори та на протилежному березі річки Бистриці за 2 км на схід від сучасного села. Про існування тут первісного поселення свідчать знайдені кістки тварин, залишки обгорілих печей та підва­лини давньої церкви.

У XVII ст. поселення Кропивна було знищене. Жителі, котрі вціліли, покинули Кропивну і переселилися у глибокі густі яруги, де зараз садиба І. О. Бурлаки. Так було закладено основу нинішнього села Кожанка.

Із розповідей старожилів, назва нового поселення походить чи то від виду занять одного із засновників села - чинбаря-кожум’яки, чи від його прізвища - Кажан.

Нове поселення потрапляє у залежність до польських феодалів і їх численних васалів - шлях­тичів Зелінських, Ружинських, Обухівських, Самборських, Маяковських, Врублевських. Старо­жили пам’ятають 12-15 таких підпанків. Використовуючи спочатку зброю, а потім владу, надану державою польською, пізніше російською, феодали прибрали до рук кращі землі Ко­жанки, а її вільних орачів перетворили на кріпаків.

До 1860 року в селі було 8о кріпацьких дворів, яким Бартошевіцький, місцевий поміщик, виділив по 2 десятини землі. За користування наділом кріпаки відробляли 4-5-денну панщину, платили різні побори і натуральний оброк. Кріпаки збудували двоповерховий панський палац з господарськими приміщеннями: конюшня, корівник, свинарник. Будинок Бартошевіцьких уцілів. Раніше в ньому знаходилась школа, потім - контора сільгосппідприємства, а тепер - відділення зв’язку, АТС, сільська бібліотека і магазини.

Бартошевіцькі тримали велике господарство: стадо породистих корів і свиней. Продукцію збували у Краків і Варшаву. У підвалі поміщицького будинку була сироварня. За селом, на південний захід знаходився фільварок із 30-40 кіньми і реманентом. Бартошевіцькі продавали хліб, вирощений кріпаками, м’ясо, ліс. При дворі жило 10-15 чоловік челяді. Паничів і панно­чок навчали виписані із Франції учителі. Пізніше діти Бартошевіцьких навчалися у школах та інститутах Кракова і Варшави. Полюбляли пани полювання з собаками. Інколи міняли кріпаків на собак і навпаки. Так, Д. Барського довго прозивали Міняним, бо казали, що його прадіда пан виміняв за двох собак породи хортів.

У1880 році в селі відкрилась чотирикласна церковно-приходська школа, побудована за кошти общини, де навчалося бо учнів.

Імперіалістична війна сприяла поширенню революційних настроїв. їх хвиля докотилася і до Кожанки. Під впливом революційно налаштованих солдатів-фронтовиків у Кожанці та Бартошівці розгромлено панський маєток. Земля перейшла у власність селян.

У 1919 році в с. Кожанка встановилася влада Центральної Ради, згодом - білополяків і ота­мана Петлюри. З розгромом військ панської Польщі влітку 1920 року Першою Кінної Армією радянська влада остаточно перемагає в Кожанці і Бартошівці.

Восени 1920 року в Кожанці створюється сільська рада (голова - І.П. Золоташко, представ­ник Медівської волості) та комітет незаможних (голова - С. Т. Мацібора).

У1922 році поодинокі представники бідноти села Кожанка вирішили створити комуну «Світо­ва зірниця», де було введено зрівняльний розподіл продуктів та інших речей. Але така форма розподілу не відповідала рівневі розвитку «Світової зірниці». Через два роки комуна розпа­лась, а більшість її членів пізніше увійшла до колективних господарств.

З 1924 року в Кожанці функціонує початкова школа, де працювали 4 учителі. З ініціативи Романа Чирви і Павла Когутніцького в селі була створена самодіяльна культурна організація «Просвіта».

З 1928 року Кожанка розпочинає колективізацію. Активну роль у її проведенні брали кому­ністи й комсомольці. Перша парторганізація була утворена в Очитківському радгоспі (секретар - Григор Харитонович Аркуша). Лише в 1932 році у Кожанці утворюється окрема парторганіза­ція РКП (б) у складі 5 осіб (секретар - Павло Кіндратович Трохимець). Тоді ж утворена і перша комсомольська організація у складі 12 чоловік (секретар - Денис Платонович Драгун). За підтримки комуністів і комсомольців у 1929 році селянські господарства бідняків об’єдналися у два СОЗи. Пізніше, навесні 1930 року, утворився перший колгосп імені Сталіна, що об’єднав 100 дворів, мав 8оо га землі, 100 коней, 25 возів, 20 сівалок.

Зростання економіки і поліпшення добробуту селян сприяли активному розвитку культури села. До 1932 року школа знаходилася в колишньому будинку пана Бартошевіцького. У 1933 році вона перейшла на семирічне навчання (директор - Т. І. Миколайчук з Очиткова). У школі навчалися 150-170 учнів, працювали ю учителів.

Голодомор 1932-1933 р.р.- забрав життя 365 жителів сіл Кожанка і Бартошівка.

Із перших днів Великої Вітчизняної війни до лав Червоної Армії було мобілізовано 320 жи­телів Кожанки і Бартошівки. Багато із них не дочекалися світлого дня Перемоги. За героїзм, проявлений у боях із фашистами, 48 жителів Кожанки і Бартошівки були нагороджені ордена­ми і медалями Радянського Союзу. Серед них І. Пасічник, І. Онищук, М. Івашко, М. Бурлаков, В. Драгун, І. Галдун, Т. Безпалько, І. Мацевич, П. Безпалько, Г. Нагорний та інші. Івану Оме­ляновичу Бурлаці було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Фашистська окупація принесла багато горя: 52 особи насильно вивезли до Німеччини, спали­ли і розграбували 9 колгоспних будівель, знищили 5 комбайнів, 7 жаток та іншу техніку, вивез­ли багато худоби і хліба. Кожна сім’я втратила рідну людину. Не повернулись до рідних домі­вок 102 односельчанина із Кожанки та 30 з Бартошівки. У сільському музеї зберігається 3 похо­ронки на братів Панасенків - Нестора, Якова, Олексія. Цю єдину пам’ять про загиблих братів передала сестра Євдокія Панасенко. Не можна не згадати і Мотрону Яківну Бурлаку, матір, котра не дочекалася з поля бою трьох синів - Олексія, Федора, Іллі.

Як символ вшанування подвигу наших односельчан у роки Великої Вітчизняної війни в Кожанці було закладено Алею пам’яті.

Шостого січня 1944 року село було звільнено від фашистських загарбників.

У перші повоєнні роки артіль ім. Сталіна очолював Герой Радянського Союзу Іван Омеляно­вич Бурлака. У 1951 році колгосп «Зоря комунізму» під керівництвом І. О. Бурлаки об’єднав села Кожанку і Бартошівку.

У сімдесятих роках головою колгоспу працював Петро Миколайович Козачишин.

У 1975 році на базі 4-х сіл (Очитків, Люлинці, Кожанка, Бартошівка) був організований на­сіннєвий радгосп ім. Фрунзе, директором якого більше десяти років працював Борис Піменович Глухий. У квітні 1986 року на його базі в с. Кожанка створено насіннєвий радгосп «Зоря комунізму», який очолив М. Ф. Крук. За його сприяння у селі виросла молодіжна вулиця, збу­довано добротні ангари для сільськогосподарської техніки, хімсклад, заасфальтовано дорогу до села, прокладено 3,2 км добротних доріг по селу, висипано дорогу з твердим покриттям від Кожанки до Бартошівки.

Найбільше багатство села - його люди. Семеро односельців несли нелегку службу на аф­ганській землі: Василь Філіпченко, Євгенія Кучерук, Микола Криворучко, Микола Біланчук, Віктор Щербанюк, а двоє з них: друзі-сусіди Володимир Мацюк і Юрій Рябець загинули, вико­нуючи інтернаціональний обов’язок.

Вагому частку у розвиток рідного села внесли ветерани праці: Ю. Ф. Безпалько, В. Н. Коваль, Л. О. Крук, М. С. Шовкова, Г. В Підопригора, О. А. Філіпченко, М. І. Філіпченко, Є. І. Федорук, О. І. Трохимець, А. С. Громлюк, Н. О. Соболь, С. Г. Нагорний, Г. П. Нагорна, Л. О. Красніцька, Л. І. Марченко.

Відроджуються у селі народні традиції, звичаї. Велика заслуга у цьому фольклорного ама­торського колективу «Чорнобривці» Кожанського сільського клубу (художній керівник Л. О. Крас­ніцька)

* * *

Кожанська сільська рада була утворена 1929 року. Першим головою був Самуїл Тимофійович Мацібора, секретарем - Павло Трифоно­вич Когутніцький.

Територіальну громаду с. Кожанка свого часу очолювали: П. К. Трохимець і П. Р. Мацевич (секретар О. П. Драгун), І. Є. Нечипорук, Л. А. Івашко, С. С. Одемлюк, М. Й. Пастушенко (секретар Т. П. Підлипня),  Л. І. Криворучко (2006), Є.С. Нагорний.

Джерело: Ювілейний збірник "Оратівський край" (Оратівський край: Ювілейний  збірник. Упорядниу Хоменко Н.В. - Вінниця: Книга-Вега, ВАТ "Вінницька обласна друкарня", 2009.-208 с.,іл.)

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь